Доброчесність під питанням, нерухомість – на родичів: що відомо про суддю Андрія Малєєва

Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів поставили під сумнів доброчесність цього судді. Міжнародні експерти окремо вказали, що його публічні дописи в соцмережах містили “виразні елементи сексизму і ксенофобії”. Чималий список претензій до служителя Феміди, чи не так?

Попри ці обставини, а також відкриті питання щодо майна родини та значних готівкових заощаджень, він і далі здійснює правосуддя. Йдеться про суддю Андрія Малєєва, який одягнув мантію ще 1994 року, встиг очолити Івано-Франківський міський суд, а згодом перейшов до Івано-Франківського апеляційного суду — установи, що переглядає рішення місцевих судів, зокрема у важливих і резонансних справах.

Це друга частина серії аналітичних розслідувань про суддів, яких у медіа охрестили “мільйонерами з Прикарпаття”. З першим матеріалом — про його колегу, суддю Кукурудза — можна ознайомитися за посиланням.

Суддя, до доброчесності якого виникли питання

Суддівська кар’єра Андрія Малєєва триває майже з початку незалежності нашої країни, з 1994 року. З його офіційної біографії відомо, що після служби в радянській армії, він майже увесь час працював суддею Івано-Франківського міського суду, згодом і очолив його. Пізніше перейшов до Апеляційного суду Івано-Франківської області, який після судової реформи став називатися Івано-Франківським апеляційним судом. Нині Малєєв розглядає переважно кримінальні справи. До речі, із судовою системою пов’язана і його дружина — Олена Малєєва, яка працює суддею Господарського суду Івано-Франківської області.

Утім, професійний шлях Андрія Малєєва не обмежився прикарпатськими судами: у 2018–2019 роках він претендував на посаду судді новоствореного Вищого антикорупційного суду. І саме під час цього конкурсу до доброчесності кандидата виникли серйозні запитання. У січні 2019 року кандидатуру Малєєва розглянули на спільному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів. Серед претензій було недекларування у 2014 році майнових прав його дружини, пов’язаних із генеральними довіреностями від тодішньої голови Господарського суду Івано-Франківської області Вікторії Соботник та її сина.

Як писало видання “Українська правда”, запитання в міжнародних експертів виникли й щодо походження квартири в Києві, оформленої на тещу судді — Людмилу Булієнко. Пояснення Малєєва щодо цього житла експерти визнали непереконливими. Окрему увагу вони звернули на публічні дописи судді в соціальних мережах, у яких побачили “виразні елементи сексизму і ксенофобії”.

У підсумку Андрій Малєєв не отримав необхідної кількості голосів для підтвердження відповідності критеріям доброчесності та професійної етики й припинив участь у конкурсі до ВАКС. Згодом він спробував оскаржити це рішення, однак звернувся до суду із запізненням майже на пів року.

Пропуск установленого строку Малєєв пояснював тим, що не хотів зашкодити кваліфікаційному оцінюванню своєї дружини-судді. Проте Велика Палата Верховного Суду не визнала такі сімейні перестороги поважною причиною та остаточно повернула його позовну заяву. Таким чином, рішення про припинення участі Малєєва в конкурсі до Антикорупційного суду залишилося чинним. Тож він продовжив роботу в Івано-Франківському апеляційному суді.

Служба в ЗСУ і позов на 2 мільйони

Новий етап у біографії судді розпочався після повномасштабного вторгнення росії до України. У 2022 році Андрій Малєєв добровільно пішов служити до Збройних сил України. Він проходив службу у 102-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ на посаді головного сержанта бригади.

За інформацією ArmyInform, Малєєв регулярно виїжджав до передових підрозділів і займався формуванням сержантського корпусу бригади відповідно до стандартів НАТО. У травні 2023 року він демобілізувався, зняв військову форму та повернувся до суддівської мантії.

Після повернення Малєєв звернувся до суду з вимогою виплатити йому 2 006 725,07 грн неотриманої суддівської винагороди за період проходження військової служби, а також відповідну компенсацію. Причиною спору стало припинення нарахування суддівської винагороди після законодавчих змін, якими скасували збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками.

За даними “Слідства.Інфо“, спочатку вимоги Малєєва задовольнив суддя Юрій Бобров, який раніше сам фігурував у кримінальному провадженні через стрілянину в Києві під час проходження військової служби. Однак на цьому судова історія не завершилася. Під час апеляційного перегляду попереднє рішення скасували, а в задоволенні позову Малєєва повністю відмовили. Суд дійшов висновку, що після мобілізації суддя був увільнений від здійснення правосуддя та перейшов на грошове забезпечення військовослужбовця, тому припинення виплати йому суддівської винагороди відповідало законодавству.

Понад 4 мільйони на двох: що декларує подружжя суддів

Варто одразу зазначити, що подружжя Малєєвих має стабільно високі доходи, основним джерелом яких є суддівські зарплати. У 2024 році Андрій та Олена Малєєви задекларували сукупно понад 4 млн грн, а у 2025-му їхній спільний дохід зріс приблизно до 4,3 млн грн.

Андрій Малєєв за рік отримав близько 2,89 млн грн. Із цієї суми приблизно 2,6 млн грн становила заробітна плата в Івано-Франківському апеляційному суді, ще 284,3 тис. грн — пенсія. Його дружина Олена Малєєва задекларувала близько 1,41 млн грн доходу, переважно у вигляді зарплати в Господарському суді Івано-Франківської області.

Чималі суми подружжя зберігає у валюті. Андрій Малєєв задекларував $35 тис. та €18 тис. готівкою. На банківських рахунках він мав близько 219,6 тис. грн, €5 тис. та понад $5 тис. Його дружина зберігала готівкою $10 тис., €15 тис. і 6,5 тис. грн, а на рахунках — близько 61 тис. грн.

Таким чином, лише готівкові валютні заощадження подружжя становили $45 тис. та €33 тис. На тлі мільйонних доходів та значних валютних заощаджень особливу увагу привертає те, що найбільше нерухомості серед родичів подружжя оформлено не на самих суддів, а на матір Олени Малєєвої — Людмилу Булієнко.

Квартира на трьох,жодної автівки і нерухомість тещі

Попри мільйонні доходи та значні валютні заощадження, перелік нерухомості, яку декларує подружжя Малєєвих, роками залишається доволі коротким. Головний сімейний актив — квартира площею 133,1 кв. м на вулиці Богдана Лепкого в Івано-Франківську.

Нерухомість поділена між трьома членами родини: 64% квартири належить Олені Малєєвій, по 18% — Андрію Малєєву та їхньому сину Тарасу. Вартість житла у декларації не зазначена.

Олена Малєєва також володіє гаражем площею 24,6 кв. м в обслуговуючому кооперативі “Локомотив-ІФ”. У декларації його вартість становить лише 4290 грн. Водночас жодного автомобіля подружжя протягом багатьох років не декларує.

Значно ширший перелік нерухомості, за даними реєстрів, оформлений на матір Олени Малєєвої — Людмилу Булієнко. У селі Підпечери поблизу Івано-Франківська вона володіє чотирма земельними ділянками загальною площею 0,2658 га:

• 2625884301:05:002:1***
• 2625884301:05:002:1***
• 2625884301:05:002:1***
• 2625884301:05:002:1***

Частину землі було придбано ще у 2010 році, інші ділянки — у 2020-му, а окремі права власності зареєстровано у 2022 році після поділу землі.

У тому самому кооперативі “Локомотив-ІФ”, де розташований гараж Олени Малєєвої, її матері належить ще один гараж — площею 26,9 кв. м. Право власності на нього зареєстрували у 2020 році на підставі довідки, виданої кооперативом ще у 2010-му.

Крім того, Людмила Булієнко є власницею двокімнатної квартири площею 49,5 кв. м на вулиці Вовчинецькій в Івано-Франківську. Одну половину помешкання вона набула на підставі договору купівлі-продажу, іншу — отримала у спадщину.

Однак найбільше уваги привертає інша квартира тещі судді — у столичному житловому комплексі “Лазурний Блюз”. Йдеться про помешкання площею 57,2 кв. м, право власності на яке було зареєстроване у 2013 році. Вартість аналогічних квартир у цьому комплексі може сягати $150 тис.

Квартира бабусі, гараж онука: хто насправді користується майном родини

І якщо навіть ВККС та Громадська рада міжнародних експертів ставила під сумнів походження коштів у тещі судді на придбання квартири у столичному ЖК “Лазурний Блюз”, то на цьому моменті дійсно варто зупинитися.

Як було вказано вище, квартира площею 57,2 кв. м у цьому комплексі належить тещі судді Людмилі Булієнко. Та водночас син Андрія Малєєва — Тарас — володіє гаражем у тому самому будинку. Вартість такого гаража може становити від 300 тис. грн.

Таке сусідство активів може свідчити, що квартирою, оформленою на бабусю, фактично користується її онук або інші члени родини. Тому головне запитання — хто насправді проживає у столичному помешканні та хто оплачує його утримання?

Схожа ситуація простежується і в Івано-Франківську. Олена Малєєва володіє гаражем площею 24,6 кв. м у кооперативі “Локомотив-ІФ”, тоді як її матері в тому самому кооперативі належить інший гараж — площею 26,9 кв. м. При цьому подружжя суддів протягом багатьох років не декларує жодного автомобіля. Хто і для якого транспорту використовує ці приміщення — теж питання залишається відкритим.

Що у підсумку?

Проаналізувавши всі відомі факти з біографії Андрія Малєєва вимальовується доволі цікава та місцями суперечлива картина: майже три десятиліття роботи в судовій системі, добровільна службу в ЗСУ та водночас запитання, які свого часу не дозволили йому пройти конкурс до Вищого антикорупційного суду. Претензії міжнародних експертів стосувалися не лише публічних висловлювань судді, а й майнових обставин його родини — зокрема походження столичної квартири, оформленої на тещу.

Сьогодні подружжя Малєєвих декларує понад 4 млн грн річного доходу та значні валютні заощадження. Водночас частина нерухомості зосереджена у власності близьких родичів: тещі належить квартира в київському ЖК “Лазурний Блюз”, а сину судді — гараж у тому самому будинку. Схожа ситуація простежується і в Івано-Франківську, де два гаражі в одному кооперативі оформлені на дружину судді та її матір, хоча жодного автомобіля подружжя не декларує.

Самі собою ці обставини не доводять порушень. Однак вони залишають важливі запитання: хто фактично користується квартирою та гаражами і чи всі права користування належним чином відображені в деклараціях? Адже від суддів, які ухвалюють рішення від імені України, суспільство має право очікувати не лише формального дотримання закону, а й максимальної прозорості.

СтопКор вже готує відповідні запити до НАЗК та ВРП. І продовжуємо моніторити діяльність прикарпатських суддів.