”Ефективний менеджер” із дорогими активами: хто такий Олександр Борняков?
Олександр Борняков понад шість років працював у Мінцифри, кілька місяців виконував обов’язки міністра, а після звільнення очолив наглядову раду Фонду розвитку інновацій. Водночас у його деклараціях — квартира площею 325,6 кв. м у київському “Царському селі”, преміальний Mercedes, Ducati та гектар землі в Севастополі, а бізнесове оточення родини пов’язане з кіпрськими структурами та низкою кримінальних проваджень. На тлі незадовільної оцінки роботи Борнякова парламентським комітетом і скандалу навколо системи онлайн-моніторингу азартних ігор вартістю 84,2 млн грн виникають питання щодо його діяльності, активів та подальшого впливу на державні проєкти.
Часто в Україні стається так, що посадовець залишає одну впливову державну посаду і майже одразу отримує іншу. І це попри відкриті питання до ефективності роботи цього службовця. Так, власне, сталося і з Олександром Борняковим, який понад шість років працював у Міністерстві цифрової трансформації та навіть кілька місяців виконував обов’язки його очільника. Після звільнення ж очолив наглядову раду Фонду розвитку інновацій – структури, що відповідає, зокрема, за підтримку оборонних технологій.
І, як ви вже могли зрозуміти, до ефективності Борнякова на попередній посаді є запитання. Сам парламентський комітет, як писало “368. media”, визнав незадовільною його діяльність як виконувача обов’язків міністра через проблеми із запуском системи онлайн-моніторингу грального бізнесу. На інновацію було витрачено 84,2 мільйон гривень, однак повноцінно вона так і не запрацювала.
Та результати роботи лише маленька частина в цій багатогранній історії. У деклараціях Борнякова зазначені квартира площею понад 325 кв. м у столичному комплексі “Царське село”, два паркомісця, Mercedes-Benz, мотоцикл Ducati та десять земельних ділянок у Севастополі. Його дружина, в минулому “Міс Україна Всесвіт 2022”, задекларувала коштовності, годинники й сумки Rolex, Cartier, Tiffany, Bulgari та Chanel загальною вартістю майже 2,9 млн грн.
Окремі запитання викликає й бізнесове оточення посадовця. Компанії, пов’язані з його родиною, оформлені через кіпрські структури, фігурують у кримінальних провадженнях, а в їхній історії простежуються операції з російськими контрагентами та люди, які продовжили вести бізнес в окупованому Криму. Що з цього підтверджено документами, а що залишається версією — розбираємося далі.
Від одеського бізнесмена до людини системи
Перш ніж розповісти про сумнівні історії та коштовне майно варто розібратися, як Олександр Борняков отримав вплив на ключові цифрові проєкти держави.
Кар’єру він розпочав у приватному секторі: заснував IT-компанію SoftTechnics, платформу цифрової реклами VertaMedia, долучився до Clickky та бізнес-інкубатора WannaBiz. До речі, цікавий момент про ТОВ “СОФТ ТЕХНІКС”. Сам Борняков наразі є просто історичним учасником, тобто відійшов від справ в ТОВці вже давно. Однак в засновниках даної компанії вказаний британський офшор INTERSOG LLP, а власником самої англійської компанії, як свідчить реєстр, був белізький офшор BOSFOR VENTURES LTD . І вже власником цього белізького офшор, згідно декларації Борнякова, є він сам. Тобто постає логічне запитання, чи міг Олександр Борняков попри офіційний вихід із переліку учасників продовжувати володіти активами?
Та не лише в ІТ-сфері працював Борняков, він був пов’язаний із підприємствами у сферах нерухомості, автопрокату, торгівлі та аграрного бізнесу. Згодом частина цих активів опинилася у власності його братів і кіпрських компаній про які детальніше ми розкажемо трішки згодом і про аграрну сферу також.
У 2015 році Борнякова обрали депутатом Одеської міської ради від “Самопомочі”, де він очолив комісію з питань економічної та інвестиційної політики. А вже у 2019 році він став заступником міністра цифрової трансформації та отримав у своє відання “Дія.City”, uResidency, розвиток штучного інтелекту, криптоіндустрії й стартапів. Також посадовець координував роботу оборонного кластера Brave1.
У січні 2026 року Борняков почав виконувати обов’язки міністра, однак уже в липні уряд звільнив його. Перед цим профільний комітет Верховної Ради визнав його роботу незадовільною.
На що пішло 84 мільйони?
Одним із найбільш показових епізодів роботи Олександра Борнякова стала історія із запуском Державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор. Вона мала забезпечити контроль держави за роботою легального грального бізнесу, однак повноцінно так і не запрацювала.
Як ми писали раніше, на створення системи витратили 84,2 млн грн. При цьому щонайменше 23,77 млн грн могли бути освоєні без очікуваного результату. Історія привернула увагу Офісу генерального прокурора.
Претензії виникли й у профільного комітету Верховної Ради. Як повідомляло 368.media, депутати визнали незадовільною роботу тодішнього виконувача обов’язків міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова та керівника PlayCity Геннадія Новікова. Причиною стали невиконання рекомендацій Рахункової палати та проблеми із запуском системи.
Комітет рекомендував розглянути кадрові рішення щодо відповідальних посадовців. Невдовзі Новіков подав у відставку, а Борнякова звільнили з посади першого заступника міністра. Утім, уже за місяць він очолив наглядову раду Фонду розвитку інновацій, зберігши вплив на стратегічні державні проєкти.
Люди, яких привів Борняков
Під час роботи Олександра Борнякова у Мінцифри державні посади отримали кілька людей, пов’язаних із його попереднім бізнесовим і політичним оточенням.
Один із них — Геннадій Новіков, який у 2019 році працював за сумісництвом у ПП “Альфін”, пов’язаному з родиною Борнякова, та одночасно був спеціалістом Мінцифри. Згодом Новіков очолив державне агентство PlayCity, створене для регулювання азартних ігор. І саме його роботу на цій посаді і було визнано незадовільною та у висновку його було звільнено. Раніше він також працював у Біляївській районній організації “Самопомочі” — партії, від якої Борняков обирався депутатом в Одесі.
Ще один приклад — Денис Майборода, якого медіа називають юристом Борнякова. Згодом він став керівником “Дії”. За інформацією “Антикору”, Майборода також був пов’язаний з операціями навколо активів одеського міського голови Геннадія Труханова.
Інший кадровий перетин стосується Олександра Компанійця, який у 2021 році очолював Департамент цифрової економіки Мінцифри, а нині працює у системі МЗС. Його тесть Григорій Бегей із 2016 року керує тим самим ПП “Альфін”, який належить кіпрському офшору ЕПІКА ЕССЕТС ПАБЛІК КОМПАНІ ЛІМІТЕД, яким наразі володіє брат Борнякова – Юрій Борняков. До слова, Олександр Борняков є історичним учасником в ПП “Альфін” принаймні до 2019 року.
На кого лишив бізнес
Після переходу Олександра Борнякова на державну службу частина пов’язаного з ним бізнесу залишилася в родинному колі. Ключовою фігурою став його брат Юрій Борняков, який нині зазначений бенефіціаром низки компаній, серед яких “Логістик Інвест Центр”, “Профі Одеса”, “Арт Студія Друку”, “ЮІК”, “Шапа-Груп”, “АГВ Плюс” та ПП “Альфін”.
Значна частина цих підприємств пов’язана з кіпрськими компаніями Epica Assets Public Company Limited та Hespain Investments Ltd, бенефіціаром яких також вказаний Юрій Борняков. Водночас деякі з цих активів раніше належали або були безпосередньо пов’язані з самим Олександром Борняковим.
Зокрема, у 2020 році посадовець задекларував 1,3 млн грн доходу від відчуження офшорної компанії. Після цього актив залишився у сфері інтересів його родини. Крім того, окремі компанії з цієї родинної бізнес-групи з’являються у кримінальних провадженнях. Так, ТОВ “Профі Одеса”, бенефіціаром якого є Юрій Борняков, фігурує у справі НАБУ щодо ймовірної незаконної передачі комунальної нерухомості Одеси приватним компаніям у 2015–2017 роках без передбачених конкурсів та аукціонів.
ПП “Альфін” фігурує в провадженні 2024 року щодо ймовірної фіктивної утилізації небезпечних медичних відходів. Обшуки проводили у приміщеннях на земельній ділянці, яку компанія орендує у громади Одеси та якою користувався “Укрекопром”. Раніше “Альфін” також фігурував у справі щодо приватизації будівлі на Адміральському проспекті в Одесі. Правоохоронці намагалися накласти на неї арешт, однак представники компанії наполягали на законності придбання майна. Зрештою суд скасував арешт і відмовив слідству в його повторному накладенні.
Російські епізоди пов’язаного бізнесу
В історії компаній, пов’язаних з Олександром Борняковим та його родиною, простежуються кілька російських епізодів. Утім, це не конкретно доведена участь Борнякова в процесах пов’язаних з росією, а лише ряд збігів, які зафіксовані в ході діяльності компаній до яких він був тим чи іншим способом дотичним.
Зокрема, серед колишніх учасників вже згаданого дітища Борнякова ТОВ “Софт Технікс” у 2012–2015 роках був Генріх Агаджанян. Сьогодні, згідно даних з російських реєстрів, цей чоловік веде бізнес у сфері IT в окупованому Севастополі та сплачує податки до бюджету рф.
Інший епізод стосується ТОВ “Віватум ЮА”, яке у 2014 році імпортувало товари з росії. Брат посадовця Дмитро Борняков став учасником компанії у 2015-му — вже після цих операцій. Керівник підприємства Руслан Мерзляков входить до бази “Миротворець” і за даними вказаними на ній у 2016–2019 роках систематично перетинав кордон із рф.
ПП “Альфін” також співпрацювало з російськими підприємствами. Так, у травні 2014 року закуповувало освітлювальне обладнання у російського ООО “Экспорт Рус” — уже після початку окупації Криму. Проте варто зазначити, що офіційновідомий період участі Олександра Борнякова в компанії починається лише з 2016 року.
Окремі запитання викликають десять земельних ділянок Борнякова загальною площею один гектар у Севастополі. Їх він придбав 29 січня 2014 року — до початку окупації. Водночас залишається невідомим, чи переоформлювали цю землю за російським законодавством і чи сплачуються за неї податки окупаційній владі.
Квартира на 325 “квадратів”, земля в Криму і питання про походження коштів
Найбільший задекларований актив Олександра Борнякова — шестикімнатна квартира площею 325,6 кв. м у столичному комплексі “Царське село”, що на столичному Печерську. Її він придбав у серпні 2020 року за 12,06 млн грн.
У тому самому будинку посадовець має нежитлове приміщення площею 5,9 кв. м вартістю 82,2 тис. грн та два паркомісця, придбані за 232,5 тис. і 630 тис. грн.
Також Борняков володіє десятьма земельними ділянками у Балаклавському районі Севастополя:
8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***, 8536300000:58:002:1***.
Кожна має площу 0,1 га, тобто загалом посадовцю належить один гектар кримської землі. Ділянки він придбав 29 січня 2014 року — напередодні окупації півострова. Їхня сукупна вартість на момент набуття становила 864 тис. грн.
Серед транспортних засобів Борнякова — Mercedes-Benz GLS 400 D 4MATIC 2019 року, придбаний за 3,06 млн грн, і мотоцикл Ducati Diavel Carbon вартістю 745,3 тис. грн.
Крім того, він задекларував годинник Ulysse Nardin, однак його вартість не вказав.
Однак орієнтовна загальна задекларована вартість цих активів, без урахування годинника, на дати їх придбання становить щонайменше 17,68 млн грн.
У деклараціях Борнякова водночас зазначені значні надходження від продажу майна та корпоративних прав. У 2019 році, згідно інформації з його фінансової та майнової звітності, він отримав 1,7 млн грн від брата Дмитра за відчуження нерухомості та ще 1,04 млн грн від продажу рухомого майна Віктору Куцарєву. У 2020 році посадовець задекларував 1,3 млн грн від відчуження офшорної компанії. Раніше він також отримав 135 тис. грн від продажу корпоративних прав.
Ще один помітний фінансовий епізод — позика Олександру Москаленку на суму до 4,66 млн грн. Згідно з деклараціями, боржник повертав ці кошти частинами протягом 2019–2023 років. Сам факт надання такої позики свідчить, що Борняков мав у розпорядженні значну суму ще до придбання столичної квартири.
Окремо медіа повідомляли про можливі незадекларовані доходи посадовця. За твердженням “Антикору”, правоохоронці нібито вилучили документи щодо криптовалютних, інвестиційних та інших фінансових операцій Борнякова на понад 2 млрд грн у 2021–2024 роках. Видання також писало про рахунки в Interactive Brokers та Citibank з оборотами близько 41 млн фунтів стерлінгів — на тлі 16,24 млн грн офіційно задекларованого доходу.
Видання my.ua, посилаючись на перевірку НАЗК, також повідомляло про нібито “зайві” 11 млн грн, які зникли з декларації після перевірки. Водночас офіційних підозр Борнякову у зв’язку з цими твердженнями станом на момент підготовки матеріалу не повідомляли.
Rolex, Cartier і Chanel для дружини за ціною квартири
Нинішня дружина посадовця Вікторія Борнякова, яка, до слова, у 2022 році стала Міс Україна Всесвіт, задекларувала колекцію ювелірних виробів, годинників і люксових аксесуарів загальною вартістю 2 879 781 грн.
До неї входять годинники Rolex Cosmograph Daytona, Rolex Lady-Datejust та Bulgari Serpenti Tubogas, каблучка й два браслети Cartier, підвіска Tiffany & Co та сумка Chanel.
Найдорожчим предметом є Rolex Cosmograph Daytona, задекларований за 608,9 тис. грн. Ще 503 тис. грн коштував Rolex Lady-Datejust.
А от каблучка Cartier, якою володіє дружина Борнякова, обійшлася в 424 тис. грн.
За приблизними підрахунками, загальна вартість колекції Вікторії Борнякової на дати набуття становила близько 64–65 тисяч доларів. За ці гроші можна було придбати автомобіль преміального класу або квартиру на вторинному ринку столиці.
Водночас окремої нерухомості у Києві Вікторія Борнякова не має: вона користується квартирою чоловіка у “Царському селі”, що підтверджують фото в її соцмережах, та володіє 25% квартири старого житлового фонду в Чернігові.
Що у підсумку?
Ця історія далеко не про шестикімнатну квартиру на Печерську, гектар землі в окупованому Криму, преміальний транспорт і майже тримільйонну колекцію аксесуарів його дружини. Передусім це історія про посадовця, який після понад шести років у Мінцифри та незадовільної оцінки роботи з боку парламентського комітету не залишив державну орбіту, а майже одразу отримав нову впливову посаду.
Документи засвідчують розгалужені бізнесові зв’язки родини Борнякових, участь пов’язаних компаній у кримінальних провадженнях, операції з російськими контрагентами в минулому та значні задекларовані активи самого посадовця. Водночас частина найгучніших тверджень — зокрема про мільярдні фінансові операції та іноземні рахунки — наразі залишається інформацією окремих медіа й не завершилася офіційною підозрою.
Проте ключові запитання залишаються. Хто понесе відповідальність за систему онлайн-моніторингу грального бізнесу, на яку спрямували 84,2 млн грн, але яка так і не запрацювала повноцінно? Чи зберігав Борняков вплив на активи, що після його переходу на держслужбу опинилися у родинному бізнесовому контурі? І чи перевіряли уповноважені органи походження коштів, які дали змогу сформувати такий масштабний портфель майна?
СтопКор спрямував відповідний запит до НАЗК. Далі буде.
