Росія готувала підводну диверсію в Арктиці: сили НАТО зупинили навчання біля Шпіцбергена

У водах поблизу арктичного архіпелагу Шпіцберген навесні 2026 року сили НАТО виявили російські підводні човни, які відпрацьовували застосування секретної технології для виведення з ладу підводних кабелів. Навчання проводили підрозділи російського Головного управління глибоководних досліджень (ГУГІ).

Про це Reuters повідомили двоє західних посадовців на умовах анонімності.

За їхніми словами, російські підводні апарати діяли на значній глибині та імітували розгортання технології, яку в майбутньому могли б застосувати для пошкодження критичної підводної інфраструктури.

Спільна операція Великої Британії, Норвегії та США дозволила відстежити російські судна та протистояти їхній діяльності. За словами співрозмовників Reuters, російським силам не дали завершити навчання, після чого вони залишили район.

Водночас західні посадовці наголошують: під час цієї операції росія не пошкодила жодного кабелю. Йшлося саме про моделювання можливого застосування технології у разі конфлікту з НАТО.

Що відомо про російську операцію

Про таємну діяльність ГУГІ в арктичних водах Велика Британія та Норвегія повідомляли ще у квітні. Однак раніше не розкривали ні місце проведення операції біля Шпіцбергена, ні інформацію про нову технологію, яку відпрацьовували російські сили, ні участь США у протидії.

Сам принцип роботи цієї технології західні посадовці Reuters не розкрили.

Норвезький міністр оборони Торе Сандвік заявив, що спільна операція союзників мала продемонструвати росії можливості НАТО щодо виявлення прихованої діяльності.

“Ми чітко дали зрозуміти російській владі, що будь-яка спроба атакувати нашу критичну інфраструктуру буде виявлена та матиме наслідки”, – сказав він.

У Міноборони росії на запит Reuters не відповіли. Кремль традиційно заперечує проведення диверсійних операцій у країнах НАТО або підготовку до прямого протистояння з Альянсом.

Чому Шпіцберген має стратегічне значення

Поблизу архіпелагу проходять важливі підводні комунікації, зокрема два волоконно-оптичні кабелі довжиною близько 1400 кілометрів, які з’єднують Шпіцберген із материковою Норвегією.

Кабелі залягають на глибині до 2700 метрів. Вони передають великі обсяги даних із супутникової наземної станції SvalSat – найбільшої у світі.

Їхнє значення виходить далеко за межі звичайного інтернет-зв’язку. Підводні кабелі забезпечують глобальні фінансові операції, передачу даних та значну частину міжнародного інтернет-трафіку.

Саме тому захист підводної інфраструктури останніми роками став одним із пріоритетів НАТО.

Особливе значення має так званий Ведмежий коридор – водний простір між південним краєм Шпіцбергена та материковою Норвегією. Через нього російські атомні підводні човни з баз на Кольському півострові можуть виходити в Атлантику.

Захід побоюється підготовки до ширшого конфлікту

Виявлення російських тренувань відбувається на тлі посилення занепокоєння західних спецслужб щодо диверсійної активності москви в Європі.

За словами трьох американських посадовців, деякі аналітики розвідки США дедалі більше побоюються, що росія може спробувати перевірити готовність НАТО застосувати статтю 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону країн Альянсу.

Пошкодження підводних кабелів та іншої критичної інфраструктури, за оцінкою західних посадовців, могло б стати одним із елементів такої кампанії.

Окремою проблемою є так зване дрейфування суден – повільне проходження кораблів над або поблизу підводних трубопроводів, енергетичних та телекомунікаційних кабелів. Формально обстеження інфраструктури у міжнародних водах не є незаконним, однак західні експерти вважають масштабне картографування морського дна потенційною підготовкою до майбутніх диверсій.

За даними компанії Windward, у 2025 році кількість таких випадків у Північному морі зросла на 52% – до 13 079 суден.

На Балтійському морі ситуація дещо змінилася: активність дрейфуючих суден торік скоротилася на 5%, однак у період із жовтня 2023 року до кінця 2025-го там зафіксували пошкодження або обрив щонайменше 11 підводних кабелів.

Для посилення захисту інфраструктури НАТО запустило, зокрема, систему Baltic Sentry, а Велика Британія започаткувала Nordic Warden для координації моніторингу та патрулювання.

Арктика стає новою зоною протистояння

Норвегія планує до 2028 року прокласти новий волоконно-оптичний кабель, який з’єднає Шпіцберген та острів Ян-Маєн із материковою частиною країни.

Водночас Велика Британія, Норвегія та США посилюють військову присутність у регіоні. У серпні британські сили долучилися до спільних арктичних навчань на Ян-Маєні, демонструючи здатність союзників діяти разом у північній частині Атлантики.

Після руйнування у 2022 році трьох із чотирьох ниток газопроводів Nord Stream питання захисту підводної інфраструктури стало для європейських країн значно гострішим. Хоча відповідальність за вибухи досі залишається предметом розслідувань і судових процесів, сам інцидент продемонстрував вразливість інфраструктури на морському дні.

Нагадаємо, Китай допомагає росії виробляти гіперзвукові ракети з ядерним потенціалом.