Від Netpeak до FRACTAL: зв’язки Артема Бородатюка з Мінцифри, Дія.City та державними структурами

Коли за красивим фасадом діджиталізації та патріотичних гасел ховаються старі добрі схеми взаємозаліків із силовиками, сюжет розгортається у найкращих традиціях українського «схематозу» нового покоління.

Артем Бородатюк є прикладом підприємця, який побудував не просто велику digital-групу, а опинився на перетині бізнесу, держави, силового блоку та інформаційної інфраструктури. Його історія — це не просто успіх у digital-бізнесі, а складна система зв’язків, яка могла б давати додаткові переваги його компанії.

Федоров і Бородатюк

Офіційно вони бізнесові партнери та однодумці, які роками будують цифрову екосистему країни. Але якщо копнути глибше, то простежується класичний для українського техно-бюрократичного Олімпу симбіоз «великого бізнесу» та «ефективного реформатора».

Коли в липні 2026 року Михайла Федорова з гуркотом відправили у відставку з посади міністра оборони (пам’ятаєте ті розбірки з генералітетом та Сирським?), саме Бородатюк виступив ледь не головним рупором захисту. Його пост у Facebook розлетівся на цитати: «В мене немає прикладу кращого рішення для ворога, ніж це». Своїх у біді не кидають.

Бородатюк є одним із засновників та членів Стратегічної ради цієї спілки, яка, власне, і є головним приватним бенефіціаром та партнером дітища Федорова — податкового простору «Дія.City». Бізнес формує правила гри, Мінцифра (поки Федоров там був) їх легалізувала.

Проєкти FRACTAL (Netpeak) системно допомагали та консультували цифрові ініціативи міністерства. Маркетинг, просування, аналітика — те, у чому Бородатюк профі, активно використовувалося для масштабування державних продуктів, включаючи славнозвісну «Дію» та фандрейзингові платформи.

Зараз Федоров, попри відставку, активно будує інвестиційний оборонний фонд та залучає туди великий приватний капітал. А Бородатюк — людина, яка координує значну частину великого українського IT-бізнесу. Тож їхні траєкторії знову і знову перетинатимуться на ниві інноваційної зброї.

Коротше кажучи: це не корупційні «схемки» з розпилу бюджету старого зразка.

Це новий, сучасний формат українського олігархату чи, якщо хочете, «технократичного братства», де державний чиновник найвищого рангу та топовий IT-підприємець разом створюють правила гри, в яких обом максимально комфортно працювати.

Бронь в обмін на СММ-рабство

У Мінцифри працював такий персонаж, як Денис Поздняков (у телеком-колах його знають як радника з питань електронних комунікацій та стратегії). Офіційно він розповідав пресі про «світове лідерство України за стабільністю інтернету».

А от за лаштунками, як стверджують джерела, його функціонал був значно ширшим — такий собі «мобільний комунікатор» між Мінцифрою Федорова, великим IT-бізнесом та правоохоронними органами.

Як працює класична схема захисту активів в IT за часів повномасштабної війни?

Мати купу грошей і просто купувати «імунітет» — небезпечно, можуть спалити. Розумні люди роблять елегантно: бартер інтелектуальним капіталом.

Група FRACTAL (Netpeak) під керівництвом Артема Бородатюка має сотні крутих спеціалістів із просування, таргетингу, розробки та ведення акаунтів. А спецслужбам — таким як ГУР та ЦСО «А» СБУ — критично потрібні професійні медіаресурси для ведення інформаційної війни, ведення офіційних та анонімних Telegram-каналів, TikTok-платформ і бот-мереж.

І ось тут, за посередництва умовних «позднякових», складається взаємовигідний пазл:

1. З боку Бородатюка: частина маркетологів, дизайнерів та копірайтерів Netpeak «делегується» на потреби силових відомств.
2. Спеціалісти отримують залізобетонне бронювання або офіційне працевлаштування у структурах на кшталт СБУ/ГУР, захист від ТЦК та статус «недоторканних».
3. Вони переходять в умовне «цифрове рабство» — безоплатно або за мінімальні кошти адмінять сітку каналів, крутять таргет, малюють патріотичні креативи для спецслужб.
4. Засновник отримує абсолютний «дах» та лояльність ключових правоохоронних структур країни. Коли твої люди ведуть офіційний Telegram-канал умовного главку, до твоєї решти бізнесу навряд чи прийдуть із раптовими обшуками.

Поки Михайло Федоров сидів у кріслі віцепрем’єра Мінцифри, а потім і міністра оборони, потреби в таких хитрих схемах було менше. «Дія.City» давала легальні інструменти, а прямий контакт із міністром вирішував будь-які делікатні питання.

Але після гучної відставки Федорова в липні 2026 року та початку великого перерозподілу сфер впливу тримати яйця в одному кошику стало небезпечно. Довелося диверсифікувати ризики через пряму роботу з силовиками.

Ось така вона — виворітна сторона українського ІТ-дива. Безкоштовний СММ для спецслужб в обмін на спокійний бізнес.

Бізнес-імперія Netpeak

Коли нам розповідають про «чистий ринковий IT-бізнес, який побудував себе сам виключно на замовленнях із США та Західної Європи», завжди варто зазирнути в систему Prozorro або бази держзакупівель. І що ми там бачимо?

Поки діджитал-міністри та їхні радники забезпечують «політичний дах», ТОВ «НЕТПІК» впевнено освоює десятки мільйонів бюджетних гривень через тендери найбільших державних гігантів.

Цей «державний пиріг» вийшов на 65,4 мільйона гривень, який компанія Бородатюка успішно освоїла:

• «Укрпошта» — понад 35 млн грн. Абсолютний фаворит у портфелі Netpeak. Два жирних контракти — на 21,6 млн та 13,4 млн. Що просували? Скоріш за все, мобільний застосунок, оновлені поштові послуги чи маркетплейс. Але сума для українського ринку діджитал-маркетингу — просто космічна.
• «Укргазбанк» — понад 15,5 млн грн. Державний банк теж раптово відчув гостру потребу в послугах Netpeak. Два контракти — на 12 млн та 3,5 млн — на SEO-оптимізацію, контекстну рекламу чи SMM.
• «Суспільне мовлення» — 8 млн грн. Державне телебачення і радіо, яке фінансується з кишень платників податків, теж віддало солідну суму команді Бородатюка.
• «Укрнафта» — близько 6,8 млн грн. Нафтовий гігант після націоналізації теж поніс гроші в Netpeak — контракти на 6,2 млн та 545 тисяч. Навіщо державній нафтовій компанії стільки інтернет-маркетингу? Питання риторичне.

У чому цинізм схеми?

Самі по собі держконтракти — це ще не злочин. Але давайте подивимося на картину ширше.

З одного боку, пан Бородатюк віддає своїх людей в умовне «СММ-рабство» до СБУ та ГУР, забезпечуючи їм бронь від мобілізації та отримуючи лояльність силовиків. З іншого боку — його компанія щільно сідає на бюджетні потоки через закупівлі «Укрпошти» та «Укрнафти».

Виходить ідеальне безпрограшне коло:

1. Мінцифра створює умови та координує.
2. Силовики дають спокій і недоторканність за безкоштовну роботу на інформаційному фронті.
3. Держкомпанії справно закидають на рахунки Netpeak десятки мільйонів гривень за «просування та маркетинг».

І все це під соусом патріотизму, технологічного прориву та побудови «держави в смартфоні».

Красиво? Не те слово. Масштабно? Абсолютно.

Хотілося б подивитися на акти виконаних робіт. Хочеться знати ціну кожного кліку, який оплатили українці зі своїх податків.

Донорські мільйони: війна як маркетинговий бюджет

Коли почалося повномасштабне вторгнення, західні партнери — USAID, різноманітні європейські фонди — почали виділяти сотні мільйонів доларів на інформаційну протидію РФ, стратегічні комунікації та патріотичні кампанії.

Гроші давали не напряму державі, а «перевіреним громадським організаціям та їхнім підрядникам».

І тут структури з орбіти FRACTAL (Netpeak) виявилися максимально доречними.

Маючи репутацію патріотичного IT-бізнесу та прямі рекомендації від Мінцифри, вони отримали доступ до цих грантних донорських бюджетів. Суми, які там крутилися, за словами джерел, значно перевищують ті 65 мільйонів гривень з Prozorro.

Це закриті звіти, де за «аналітику інформпростору» та «таргетинг на окуповані території» списувалися мільйони доларів.

Кейс Telegram Ads: Федоров на зв’язку з Дуровим?

А ось це взагалі міжнародний ексклюзив.

Нагадаємо: Netpeak офіційно став першим реселлером реклами в Telegram (Telegram Ads) в Україні. Комерційно це золота жила — адже весь український бізнес тепер змушений іти до Бородатюка, щоб легально купувати рекламу в месенджері №1 в країні.

Але як одеська агенція обійшла міжнародних гігантів?

Наші джерела підтверджують: тут увімкнулася важка артилерія. Михайло Федоров особисто комунікував із Павлом Дуровим щодо специфіки українського ринку.

Офіційно Мінцифра завжди виступала за «регулювання та безпеку» Telegram. А неофіційно, схоже, пробивала ексклюзивні комерційні умови для «своїх» компаній.

Бородатюк отримав монополію, а міністерство — лояльний інструмент контролю над рекламними потоками в месенджері.

Дія.City: неформальний «вахтер» на вході

Публічно Артем Бородатюк — співзасновник Diia.City United, який дбає про права резидентів.

Неофіційно — він став головним модератором та «фільтром».

Потрібно великій компанії швидко зайти в пільговий податковий простір Дія.City, щоб не виникало питань у податкової чи СБУ?

Йди на тет-а-тет до Бородатюка або його людей. Він виступав у ролі неформального «арбітра», який визначав, хто є «правильним бізнесом», а кому треба ще почекати на порозі Мінцифри.

«Крива бронь» на 70%

І найболючіше — бронювання від мобілізації.

Статус резидента Дія.City та «критично важливого підприємства» дає право ховати людей від армії. Інсайдер озвучує шокуючу цифру: до 70% бронювань у деяких навколодержавних IT-структурах могли бути сумнівними.

Під виглядом «унікальних розробників» та «архітекторів систем» бронювалися звичайні СММники, лідогенератори, дизайнери банерів та просто «потрібні люди» за правильним дзвінком.

Доки звичайні хлопці в регіонах штурмують посадки, в одеських та київських офісах через правильні зв’язки штампувалися довідки про недоторканність.

Зв’язки з РФ і офіційні заяви

Офіційно 9 березня 2022 року Netpeak Group голосно і красиво вийшла в публічне поле із заявою: «Ми повністю припиняємо роботу з клієнтами з РФ та Білорусі, а сервіси Serpstat, Ringostat та інші блокують акаунти користувачів з країн-агресорів».

Картинка для преси була ідеальною, Артем Бородатюк навіть записував звернення до російських айтівців.

Але аналітики та журналісти, зокрема з проєкту «СтопКор», залізли у відкриті реєстри юридичних осіб РФ і побачили там зовсім іншу, куди менш патріотичну реальність.

За лаштунками гучного виходу залишилися мільйони рублів, що капали в бюджет агресора, та ребрендинг «з нюансами».

Російська юридична особа ООО «Нетпик» після 24 лютого нікуди раптово не зникла. Замість миттєвого закриття компанію 21 квітня 2022 року — через два місяці після початку повномасштабної війни — швиденько перейменували в ООО «Консалт Профешинал».

Для чого?

Щоб прибрати токсичну назву з російських баз даних і не псувати репутацію в Україні.

Ця компанія продовжувала працювати та фінансувати війну, а остаточно ліквідували її лише 30 січня 2023 року. Майже рік після заяви про «повний вихід» російський клон продовжував існувати й перерахував до російського бюджету понад 23 мільйони рублів.

Тепер зрозуміло, чому Netpeak Group раптово і дуже поспішно провела масштабний ребрендинг і перейменувалася у FRACTAL?

Коли влітку 2026 року журналісти почали масово публікувати витяги з російських податкових реєстрів із назвою «Netpeak», бренд став занадто токсичним всередині України.

Потрібно було терміново «зачищати інтернет від російського сліду» та міняти вивіску.

Де закінчується допомога державі й починається конвертація доступу до державної системи у конкурентну перевагу приватного бізнесу?

Пан Бородатюк — геніальний менеджер. Він зміг конвертувати свою близькість до Михайла Федорова та цифровізації країни в абсолютний комерційний тріумф.

Чи допомагав він державі? Так, безумовно. На початку війни його команди робили багато корисного.

Але межа між «допомогою Батьківщині» та «використанням державних інститутів як приватного ресурсу» була стерта повністю.

Це чистий капіталізм на зв’язках із владою.

Сам Бородатюк після зняття Федорова поспіхом поїхав з Києва та намагається зачистити усі сліди. Але всі схеми вже спливли на поверхню, тож за відсутності Міші при владі йому навряд хтось допоможе.