Актив на €50 млрд: чи законно поклади берилію на Поліссі опинилися під контролем власника АТБ Буткевича?

Історія Пержанського родовища берилію на Житомирщині, поклади якого оцінюються у десятки мільярдів євро, та кінцевого бенефіціара ТОВ “Пержанська рудна компанія” (більш відомого як співвласник мережі “АТБ”) Геннадія Буткевича отримала новий розвиток у контексті судової справи №991/9924/26, яку розглядали ВАКС, і матеріали якої доступні на платформіYouControl. Представники ГО “Нон-Стоп Україна” вимагали зобов’язати САП внести до ЄРДР заяву про ймовірно незаконний видобуток копалин.

Примітно, що раніше історію взяття структурами Буткевича під контроль стратегічного активу – Пержанського родовища на Поліссі – вже ретельно досліджували розслідувачі проєкту “Стоп корупції”. Тож ми перевірили доступні відкриті джерела – судові реєстри, дані державних реєстрів та попередні журналістські розслідування, щоб розібратися в нових деталях.

Родовище, яке оцінюють у мільярди євро

Як розповідав СтопКор ще у травні 2025 року, Пержанське родовище – єдине у світі з промисловими концентраціями берилію в гентгельвіні. За наведеними тоді оцінками, тут зосереджено близько 37 000 тонн оксиду берилію, а також тантал, цинк і срібло, а вартість покладів експерти оцінювали у 10–50 мільярдів євро.

Берилієві руди входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827, як руди рідкісних металів.

Берилій фактично належить до стратегічних металів подвійного призначення – він використовується в оборонній, аерокосмічній та ядерній галузях, тому контроль над таким активом традиційно розглядається як питання не лише бізнесу, а й національної безпеки.

Як спецдозвіл опинився у ПРК з орбіти Буткевича?

Право на розробку родовища ТОВ “Пержанська рудна компанія” (ПРК) отримало 22 квітня 2019 року через аукціон на майданчику “Прозорро.Продажі”, запропонувавши 76 млн грн — про це писало видання “Наші гроші” з посиланням на матеріали розслідування. Компанія зареєстрована зі статутним капіталом лише 25 тисяч гривень.

Її засновниками, за даними Центру протидії корупції, на момент отримання дозволу виступали кіпрська “BGV Group ltd” (83,3%), Олександр Настенко (8,4%) та Віталій Якименко (8,3%). Кінцевим бенефіціаром BGV Group ltd, а отже й ПРК, у відкритих джерелах вказаний Геннадій Буткевич.

Головне управління Нацполіції в Житомирській області ще у 2019 році відкрило кримінальне провадження №42019000000001012 щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями Держгеонадра під час видачі спецдозволу – частина родовища входить до меж Поліського природного заповідника.

Як зазначало видання “190”, у серпні 2023 року це провадження було закрите у звʼязку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

ПРК, своєю чергою, наполягає, що спецдозвіл придбаний на відкритому й законному аукціоні.

2026 рік: родовище – у списку державного аудиту

Наприкінці лютого 2026 року галузеве видання NADRA.info повідомило, що ПРК ймовірно потрапила до переліку приблизно 40 спеціальних дозволів, відібраних за результатами аудиту стратегічних та так званих “сплячих” ліцензій, проведеного на доручення прем’єр-міністра Юлії Свириденко.

У переліку, який видання отримало з власних джерел в органах виконавчої влади, фігурує спецдозвіл ПРК №6383 на Пержанське родовище (ділянки Північна та Крушинка, берилієві та цинкові руди).

Уряд повідомляв, що за частиною з 29 ліцензій на стратегічні корисні копалини видобуток або не розпочатий, або істотно порушується програма робіт — і за ними “будуть ухвалені відповідні рішення”. Чи стосується це безпосередньо ПРК і чи призвело до конкретних наслідків для компанії — наразі відкрите питання, відповідь на яке має дати офіційний перелік Держгеонадра, обіцяний т.в.о. голови відомства Леонідом Музикусом.

Справа №991/9924/26: ВАКС відмовився зобов’язувати САП вносити до ЄРДР заяву про можливі злочини у сфері видобутку надр

6 серпня 2026 року Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні скарги голови ГО “НОН-СТОП УКРАЇНА” на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Заявник просив зобов’язати САП внести до ЄРДР відомості за заявою про можливе вчинення низки кримінальних правопорушень.

За даними ухвали, заява була направлена до САП 21 липня 2026 року та зареєстрована 22 липня. У САП повідомили заявника, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР не встановлено. Після цього голова громадської організації звернувся до ВАКС зі скаргою на таку бездіяльність.

У заяві йшлося, зокрема, про можливі порушення під час отримання спеціального дозволу на користування надрами Пержанського родовища, видобутку берилію, дотримання природоохоронного законодавства та сплати рентних платежів. Також заявник стверджував про можливі корупційні зв’язки представників бізнесу з посадовцями державних органів, використання підконтрольних компаній, можливе ухилення від сплати податків та інші правопорушення. Окремо у заяві згадувалися твердження щодо діяльності групи BGV та ТОВ “ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ”.

Водночас суд дійшов висновку, що сама заява не містила конкретних об’єктивних даних, які могли б свідчити про реальність описаних кримінальних правопорушень. У підсумку ВАКС не встановив підстав для внесення відомостей до ЄРДР та відмовив у задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Ширший контекст: “імперія” критичних мінералів Буткевича

За даними дослідження Forbes Ukraine, крім ПРК (цинк, берилій), Геннадій Буткевич фігурує кінцевим бенефіціаром ТОВ “Розвиток Побужжя” (графіт), ТОВ “Титан-Апатитова група” (титан) та ТОВ “ЦФР Груп” (цирконій). Партнером у частині цих структур із часткою менше 10% Forbes називає Віталія Якименка.

Раніше СтопКор також писав про активну експансію групи BGV у видобуток стратегічних корисних копалин та про її будівельні проєкти.

Масштаб амбіцій групи в цій сфері підтверджує і те, що одне з її родовищ – Балахівське графітове –навесні 2026 року увійшло до перелікустратегічних проєктів Європейського Союзу у сфері критичної сировини.

Саме на цьому тлі – державного аудиту “сплячих” ліцензій, зростання геополітичної ваги критичних мінералів та повторюваної історії судових суперечок навколо активів групи – будь-яке нове судове провадження чи скандал, повʼязані з Пержанським родовищем, закономірно привертають увагу громадськості й потребуютьпрозорого висвітлення з боку медіа.

СтопКор продовжує моніторинг відкритих джерел і повідомить про подальший перебіг подій довкола ПРК та “імперії” Буткевича.