”Ворог вербує дітей через інтернет для диверсій”: генерал Артем Бондаренко закликав світ до жорсткої відповіді рф

Світ має визнати росію державою-спонсором тероризму, а міжнародні інструменти безпеки потребують негайного оновлення. На цьому наголосив голова штабу Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ, генерал Артем Бондаренко, під час виступу на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Виступ генерала Бондаренка пролунав у рамках дев’ятого огляду Глобальної контртерористичної стратегії ООН (United Nations Global Counter-Terrorism Strategy, резолюція A/RES/60/288) — документа, який Генеральна Асамблея ухвалила консенсусом ще у 2006 році як спільний стратегічний і оперативний підхід усіх держав-членів ООН до боротьби з тероризмом.

На пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН генерал Бондаренко підкреслив, що повномасштабна війна росії проти України перетворилася на “наймасштабнішу кампанію терору у XXI столітті“, а державне спонсорування тероризму стало одним із найнебезпечніших викликів для міжнародної безпеки.

Про що йшлося у виступі

Артем Бондаренко наголосив, що тероризм є злочином, який “не може бути виправданий жодними обставинами чи цілями”, і закликав світову спільноту визнати: спосіб ведення війни росією проти України є не побічним наслідком бойових дій, а свідомою стратегією.

“Стратегія агресора базується на терорі проти цивільного населення, знищенні екосистем та бомбардуваннях житлових кварталів“, — зазначив генерал, повідомивши, що з лютого 2022 року в Україні зафіксовано понад 167 тисяч атак проти цивільних об’єктів.

Окрему увагу спікер приділив ударам по енергетичній інфраструктурі, назвавши їх “найбільш наочним прикладом російського терору“, метою якого є позбавлення мільйонів українців світла, тепла й води в найхолодніші місяці року.

За словами Артема Бондаренка, сучасна війна більше не обмежується фізичними атаками. Він звернув увагу делегатів на дві тенденції:

• кібероперації проти критичної інфраструктури та державних сервісів, які здатні паралізувати системи життєзабезпечення населення;
• дистанційне вербування — спроби ворожих акторів залучати людей, зокрема вразливі групи та неповнолітніх, до саботажу й терактів через онлайн-платформи.

“Такі практики свідчать про адаптивну природу сучасного тероризму та потребують комплексної відповіді з боку законодавства, спецслужб, приватного сектору та громадянського суспільства“, — підкреслив генерал.

Ядерний тероризм і Запорізька АЕС

Найгострішим пунктом виступу стала тема ядерної безпеки. Артем Бондаренко наголосив, що росія “систематично створює загрози для безпечної експлуатації ядерних об’єктів в Україні” через військову активність поблизу атомних станцій, атаки дронів на пов’язану інфраструктуру та провокації на об’єктах з радіоактивними матеріалами.

“Окупація та мілітаризація Запорізької АЕС, разом із розміщенням російської ядерної зброї в Білорусі, створили безпрецедентну екосистему ядерного тиску, що загрожує всьому європейському континенту“, — зауважив він.

Ці тези генерала Бондаренка прозвучали у контексті даних Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ): станція, яка перебуває під російською окупацією з березня 2022 року, протягом 2026 року вже неодноразово повністю втрачала зовнішнє електропостачання.

За повідомленнями МАГАТЕ, лише навесні-влітку зафіксовано черговий, шістнадцятий за рахунком, випадок повного знеструмлення станції, а основна лінія електропередачі “Дніпровська” залишалася відключеною понад два місяці, через що об’єкт працював на єдиній резервній лінії. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі неодноразово наголошував, що ядерна безпека станції “залишається вкрай вразливою”.

Що пропонує Україна?

Артем Бондаренко у своєму виступі закликав світову спільноту до чотирьох кроків у протидії тероризму в умовах збройного конфлікту:

1. Посилення міжнародної координації.
2. Покращення захисту критичної інфраструктури.
3. Активний обмін розвідувальною інформацією.
4. Невідворотна відповідальність для тих, хто посягає на суверенітет держав.

“Досвід, здобутий Україною, може стати цінним для міжнародної спільноти у справі зміцнення глобальної безпеки. Ми готові й надалі працювати з нашими партнерами, щоб викорінити тероризм у всіх його формах і проявах“, — підсумував генерал.

Зауважимо, огляд Глобальної контртерористичної стратегії ООН проводиться кожні два роки, щоб документ залишався “живим” і відповідав актуальним загрозам. Цьогорічний, дев’ятий за рахунком, огляд є особливим: він збігається з 20-річчям ухвалення стратегії. Процес дискусії координували постійні представники Фінляндії та Королівства Марокко при ООН, призначені головою Генеральної Асамблеї співфасилітаторами цього процесу.

Цьогоріч огляду передував Тиждень контртероризму (Counter-Terrorism Week) у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку — з 26 червня по 2 липня 2026 року, під гаслом “Майбутнє, вільне від тероризму: зміцнення глобальної відданості багатостороннім підходам через лідерство та дії держав-членів”. У межах тижня 29–30 червня відбулася четверта Конференція високого рівня керівників контртерористичних агентств держав-членів, а завершує його безпосередньо пленарне засідання Генеральної Асамблеї 1–2 липня, на якому депутати ухвалюють резолюцію дев’ятого огляду.

Питання, що розглядаються під час огляду, охоплюють усі чотири “стовпи” стратегії: усунення умов, що сприяють поширенню тероризму; запобігання й протидія тероризму; нарощування спроможностей держав і зміцнення ролі ООН у цьому процесі; а також забезпечення поваги до прав людини та верховенства права в контртерористичній діяльності. Серед актуальних тем цьогорічного огляду — протидія використанню штучного інтелекту та нових технологій терористами, кіберзагрози критичній інфраструктурі, фінансування тероризму та захист прав жертв терористичних актів.

Огляд стратегії традиційно є майданчиком, де держави-члени, зокрема й Україна, публічно фіксують власне бачення природи сучасного тероризму — включно з питанням про те, чи можуть дії держави-агресора в межах повномасштабної війни кваліфікуватися як форма державного тероризму.

Раніше СтопКор писав, що за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, травень 2026 року став найтрагічнішим місяцем для цивільного населення з квітня 2022 року. Внаслідок російських атак загинули щонайменше 274 мирні жителі, ще 1763 отримали поранення, а загальна кількість жертв перевищила дві тисячі осіб. В ООН пов’язують різке зростання втрат з інтенсифікацією бойових дій та масованим застосуванням ракет, авіабомб і безпілотників по населених пунктах. Найбільше від атак дронів постраждав Херсон, де за місяць загинули 14 людей, а 221 особа дістала поранення.